Спогади з часів коли кров’ю і залізом писалися перші рядки нового розділу української історії

 

Додаючи до каталогу «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» інформацію про видання, мимоволі, знайомишся з його змістом, з біографією автора, з життєвим шляхом героїв. Ці знайомства бувають цікавими, несподіваними та завжди пізнавальними. Так сталось і при описі книги: «Кетрос Д. Так творилося українське військо: (1917-1919) / Д. Кетрос. – Лондон: Об’єднання бувших вояків українців у Великій Британії, 1958. – 64 с.»

Перш за все, слід зазначити, що це видання вийшло у Лондоні під псевдонімом, який обрав собі Дмитро Косаковський. Автор запозичив псевдо від назви села у якому народився. Після Другої Світової війни, в 1946 році, Кетрос було перейменовано у Довжок Ямпільського району Вінницької області. Село де споконвіку жили люди які майстерно обробляли камінь. В перекладі з молдовської «Chetrosu» – кам’янистий.

 

 

Про самого Дмитра Косаковського відомо не багато – народився у селі Кетрос, був учасником національно-визвольних змагань, брав активну участь в створенні на Вінниччині Народної Республіки із центром у Ямполі.

 

 

 

Про своїх односельчан Д. Косаковський писав: «Населення пильно працювало. Жило в мирі і спокої. Відвідувало церкву і жило строгим релігійним життям. Ніколи не чути було про якусь крадіжку чи грабіж. Люди не вживали лайок… А про вбивство яке, то на цьому терені ніхто ніколи і не чував.»

Завдяки дослідженням вінницького історика Костянтина Завальнюка та спогадів Д. Косаковського знаємо, що Кетрос брав активну участь у боротьбі за Українську Державу та створенні «Ямпільської республіки» – звільненій від більшовиків місцевості де люди жили за законами Української Народної Республіки та протистояли російським окупантам та ідеологам. Нажаль, але наразі, більше інформації про автора цього дослідження буремних років боротьби українців за свою незалежність відшукати не вдалось.

Хочеться навести рядки К. Зеленко з передмови до видання у якому автор, як учасник подій, розповів про історію боротьби його маленької Батьківщини: «Книжечка ця не є якимсь політично-військовим документом, історичною хронікою, або дбайливо веденим щоденником. Це радше спогад, що намагається відтворити дух і атмосферу доби українських визвольних змагань 1917-20 років. Далекий від брязкотливого тону і зайвої бомбастики т.зв. «патріотичних писань» автор переносить читача до часів, в яких він жив, національно дозрівав, сумнівався і боровся, бувши одним з численних учасників творення нового розділу української історії… Без перебільшення можна сказати, що спогади Д. Кетроса представляють малу мініатюру тодішньої ситуації в Україні – нерівну і важку боротьбу за самостійність нагло пробудженої нації, боротьбу проти безконечного числа більших і менших перешкод.»

Книга Дмитра Косаковського була написана понад шістдесят років тому. Вона зберегла для нащадків рядки  правдивого українця: «Коли валилася царська імперія, а за нею і фронт, тоді через цей, зовсім глухий, клаптик землі відходили різні військові частини російської армії, що покинули фронт… Одні частини були зукраїнізовані, другі були збольшевизовані. Перші заховували все ж таки якусь, хоч і невелику дисципліну, а другі були попросто здичавілими бандами. Були це переважно москалі.»

9 Листопада 2018
  • Є продовження даного дослідження цього повстання в книзі Сергія Борсуковського та Костянтина Завальнюка. «Незламні Ямпільці в обороні державності 1917-1925 рр». Є і музей Марківської сотні в с. Довжок. Є питання пишіть.

  • Проект збереження друкованої культурної спадщини сказав:

    Спасибі за Ваш коментар.
    Приємно, що Проект Вас зацікавив та став в нагоді.
    Можливо й інша література, яка надійшла на адресу Проекту, Вас зацікавить.
    Більше поглянути можна за посиланням – https://savebook.net.ua/cgi-bin/koha/opac-search.pl?q=1

    “Проект збереження друкованої культурної спадщини” відкритий до співпраці з бібліотеками України та всіма кому не байдуже збереження друкованої культурної спадщини.

    library@savebook.net.ua

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *