Шевченко: повернення додому
“Проект збереження друкованої культурної спадщини” представляє ретроспективу документів та матеріалів, які об’єднані ім’ям Шевченка. Відображені у каталозі Проекту, в подальшому, всі вони будуть передані установам які їх потребуватимуть.
Прихід весни – березневі дні – українські громади цілого світу вшановують Тараса Григоровича Шевченка. Актуальність творчості письменника особливо відчуваєш коли перебираєш чергове надходження на адресу “Проекту збереження друкованої культурної спадщини”. Береш у руки, дбайливо збережений або зачитаний “Кобзарь”, слідом за ним “Кобзар”. Торкаєшся до спадщини однієї з мільйонів українських родин або громад. Вносиш до каталогу наступний примірник одного з чотирнадцяти томів “Повного видання творів” видавництва Миколи Денисюка. Оглядаєш текст поеми виданої французькою і тебе декілька днів не відпускає пошук біографії перекладача, яка відсутня в довідниках, словниках та енциклопедіях з шевченкознавства. Переповнює гордість коли перед тобою папка з роздруком аркушів майбутнього видання лише одного вірша, але у різних варіантах перекладу англійською. Вражає географія видавництв: Канада – Вінніпег; Сполучені Штати Америки – Вашингтон, Чикаго, Детройт, Нью-Йорк; Аргентина – Буенос-Айрес; Велика Британія – Лондон; Німеччина – Ляйпциг, Вецляр; Україна – Київ, Львів. Шевченкове слово завжди поруч з українцями.
Кобзарь / Тарас Шевченко. – Київ-Ляйпціг: Українська накладня, [1920]. – 708 с.
Кобзар / Т. Шевченко; ілюстрації В.І. Касіяна. – Київ: Радянська школа, 1987. – 608 с.
Кобзар : повна збірка / Тарас Шевченко. – Київ-Харків: Школа, 2002. – 640 с.
Перше повне видання творів Тараса Шевченка у п’яти томах було підготоване до друку за редакцією Богдана Лепкого. Воно вийшло впродовж двох років – 1919-1920. Видання спадщини Шевченка за редакцією Богдана Лепкого було найповнішою збіркою творів поета на той час.
Підготовлене видавництвом Миколи Денисюка чотирнадцятитомне видання творів Тараса Шевченка побачило світ у Чикаго впродовж 1959-1961 років. Читачі сприйняли його “з великим вдоволенням і признанням”.
Печатка з бібліотеки Володимира Яворського 
Ще в дитинстві Шевченко захоплювався розповідями свого діда Івана про козаччину та гайдамаків. Маючи феноменальну пам’ять, Тарас, почуте від діда, відтворив у своїх поемах, зокрема у поемі „Гайдамаки”.
Гайдамаки: з портретом автора й ілюстраціями / Тарас Шевченко. — Вецляр, 1920. — 100 с.
Окрему частину Шевченкової творчості становлять поеми про жіночу долю.
Катерина: поема / Тарас Шевченко; ілюстрації Михайла Дерегуса. — Київ: Дніпро, 1972. — 54 с.
Вірш Тараса Григоровича Шевченка “Садок вишневий коло хати” із циклу «В казематі» вважається перлиною української та світової ліричної поезії.
Шевченко у трьох перекладах : Садок вишневий коло хати : Ukrainian to English / Taras Shevchenko ; transl. C.H. Andrushen, Watson Kirkconnell, Vera Rich, Vitalij Keis. — 4 л. — [видрук на принтері] .
Праця “Християнсько-філософська думка Т.Г. Шевченка” доктора Дмитра Бучинського — українського публіциста, бібліографа та літературного критика — висвітлює постать Тараса Шевченка, як християнського філософа. В своїх аргументах автор спирається на широке коло українських та закордонних авторів, детально аналізує життєвий шлях і творчість Кобзаря з погляду християнського вчення.
Шевченкознавча розвідка літературознавця Василя Барки «Правда Кобзаря» знаменувала поступ у розкритті поетичного генія та християнської сутності Т. Шевченка. В умовах діаспори поет постає одним з найважливіших чинників національної тотожності —об’єднує навколо себе українських емігрантів.
Недаремно Черкащину називають Шевченковим краєм. Тут народився та звідси пішов у світ великий син українського народу Т.Г. Шевченко. Фотопутівник “Шевченків край” запрошує читача побувати в колишній Кирилівці (нині Шевченкове), де пройшло дитинство поета, у знаменитій “Софіївці”, де Тарас Григорович милувався чарівними краєвидами, на Тарасовій горі у Каневі, де було поховано Кобзаря, у багатьох інших місцях, пов’язаних з іменем поета та його творчістю.
“Це накладає тим більші обов’язки на нас, українців на вільній землі Вашингтона, праведний закон якого Шевченко ставив за приклад і мету для українського народу. Докладімо ж усіх зусиль щоб у 100-річчя смерти нашого Шевченка якнайбільш достойно вшанувати пам’ять нашого Генія і вселюдського Чемпіона Волі!” (Культурна комісія Українського Народного Союзу)
“Виконуючи обіцянку, дану нашому союзовому членству, читачам “Сврбоди” і відборцям “Календаря-Альманаху” УНС півроку тому, про випуск окремого книжкового видання, присвяченого Тарасові Шевченкові, патронові української нації, даємо Вам до рук оцю книжку, “Батькові Тарасові — Батько Союз”, в 175-ту річницю народження Пророка України, що її урочисто святкують всі українці, згідно з волею Великого Кобзаря — в Україні й не в Україні сущі.” (Від видавництва)
Батькові Тарасові – Батько Союз / Редактор Зенон Снилик. – Нью-Йорк: Свобода, [1989]. – 190 с.
Крайовий Комітет Будови Пам’ятника Шевченкові 1 березня 1961 року започаткував збір коштів. Чез три роки – 27 червня 1964 року – відбулось відкриття пам’ятника у Вашингтоні. У “Пропам’ятній книзі” зазначалось: “Як стоятимемо в той день перед пам’ятником Тараса, то стане перед нами у всій величі його вклад в історію України та Сходу Европи…”
| Тарас Шевченко : пропам’ятна книга = Taras Shevchenko : memorial book / авт. передм. Р. Смаль-Стоцький — Вашингтон : [б.в.], 1964. — 118 с. |
Додаток до програми святкувння портрет 35 президента Америки – John F. Kennedy, який сприяв встановленню пам’ятника та недожив до його відкриття
Сподіваємось, що збережені видання, які надійшли в Україну, опрацьована про них інформація, буде використана прийдешніми поколіннями. Хочемо нагадати, що «Проект збереження друкованої культурної спадщини» відкритий до співпраці з установами та бібліотеками України – всіма кому не байдуже збереження друкованої культурної спадщини.
A чи правильна атрибуція “Кобзарь / Тарас Шевченко. – Київ-Ляйпціг: Українська накладня, [1920]. – 708 с.”?
Це часом не видання 1919 року яке яке є під номером 574 у Дорошенка?