Друкована спадщина починає «розповідати»

Що можуть розповісти декілька виведених рукописних рядків, завірених печаткою «Спілка Української Молоді Америки, Головна Управа, Нью-Йорк»? Ким був власник цієї книги і хто мав відношення до неї у далекому тепер 1957 році?

Ще у квітні 2018 року до каталогу «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» було занесено книгу «Історія української літератури : від початків до доби реалізму / Дмитро Чижевський; літ. ред. Ю. Шереха-Шевельова; обкладинка Петра Холодного. – Нью Йорк: Українська вільна академія наук у США, 1956. – 512 с.» В Україні перевидання цієї книги було здійснено в Тернополі у 1994 році. Багатьом дослідникам неодноразово ставав в нагоді цінний матеріал цієї праці у якій автор відобразив періоди початків, романтизму та реалізму української літератури.

Про популярність книги може свідчити той факт, що видання 1956 року є відображене у електронних каталогах  Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського  та декілька примірників у Львівській Національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Зокрема,  збірки Мар’яна Коця – дві одиниці, у збірках Марка Антоновича та Святомира М. Фостуна по одному примірнику.

Внесений до каталогу Бібліотека «Проект збереження друкованої культурної спадщини» примірник містить дарчий напис синього кольору датований 1 вересня 1957 року: «Вп. Панові Булавному юнацького табору СУМА “Червона Калина” та “Карпатські орли” Проф. Др. Миколі Чировському за жертвенну працю в Таборі дорує Головна Управа СУМА за Головну Управу СУМА:  Іван Кобаса».

Українським біографам, дослідникам історії, зокрема, становлення молодіжного українського руху в Америці, організації Спілки Української Молоді Америки, історія зберегла примірник, що був у домашній бібліотеці Миколи Л. Фреїшин-Чировського. Про нього є стаття, як про історика та діяча української діаспори у загальнодоступній вільній багатомовній онлайн-енциклопедії «Вікіпедія».  «Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С. 3745-3759» подає: Чировський Микола (* 1919), історик й економіст родом з Галичини, суспільний діяч у ЗДА. З 1949 викладав, згодом став проф. екон. наук в Ун-ті Сетон-Голл (Ньюарк); д. чл. НТШ. У 1967 — 74 був заступником голови НТШ у ЗДА, а в 1974 — 80 його наук. секретарем. Ч. опублікував низку праць англ. мовою з іст. України та Сх. Европи: „Old Ukraine“ (1963), „An Introduction to Russian History“ (1976), „Ukraine and the European Turmoil“ (у співавторстві з М. Стаховим і П. Стерчом, 2 тт., 1973), „Introduction to Ukrainian History“ (1981) та ін.

У часописі Українського Народного Союзу «Свобода» від 19 листопада 2004 року, Ч.47 ст.33  опубліковано два некрологи з причини смерті Миколи Чировського – від родини та від Управи НТШ в Америці.

Ці сумні звістки засвідчували, що 3 листопада 2004 року в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США,  на сімдесят шостому році життя, помер професор економічних наук в Університеті  Сетон-Голл, доктор,  історик,   дійсний член Наукового товариства імені Шевченка в Америці, свого часу заступник голови та науковий секретар Наукового товариства імені Шевченка в Америці  – Микола  Л. Фреїшин-Чировський.

Виявлений дарчий напис дає змогу відтворити ще одну сторінку із життя Миколи Чировського. У віці 38 років, він виконував функції булавного  юнацького табору Спілки Української Молоді Америки, отже безпосередньо долучився до виховання української молоді.

В українському щоденному часописі «Свобода» від 26 жовтня 1957 р., Р.64, Ч.207 зазначено: «На оселі СУМА в Елленвілі влаштовано цього року третій з черги дитячий відпочинково-вишкільний табір, що тривав від 22 червня до 1 вересня. Участь в ньому брали діти, зорганізовані в рядах юнацтва СУМА, а також багато дітей, що не належать до жодних українських молодечих організацій. У таборі перебувало 314 дітей, в тому числі 166 хлопців та 148 дівчат». Після Другої Світової війни, для здійснення виховної мети і програми СУМ придбав у ряді країн і більших осередках будинки. Здебільшого це були літні оселі де відбувались вишколи, табори та відпочинок молоді. Оселя Елленвіл поблизу Нью-Йорку до нині одна із найвідоміших у США.

У 1957 році комендантом табору в Елленвілі був громадський діяч, історик та бібліограф Петро Гой, бунчужною підтабору «Червона Калина» – Лариса Микуленко, а бунчужним підтабору «Карпатські Орли» – Іван Корж. Відомо також, що всі виховники працювали безкоштовно. І як зазначала тогочасна преса: «Не всі вони, одначе, були основно обізнані з таборовою практикою та його життям. Цю недостачу у великій мірі старався виповнити проф. М.Чировський, перевівши в другій половині вересня курс юнацьких виховників…»

Хто ж такий Іван Кобаса, ім’я якого стоїть під дарчим написом? Недільного дня 1 вересня 1957 року «дарує Головна Управа СУМА» Миколі Чировському  книгу Дмитра Чижевського. Відомо, що склад виховного персоналу підбирав референт юнацтва СУМА при Головній Управі Іван Кобаса. Можемо припустити, що саме з рук одного із основоположників СУМ в Америці, який на поклик Організації Українських Націоналістів у 1949 році починав організовувати СУМ, приймав це видання М. Сировський.

Швидше за все цей дарчий напис було зроблено рукою Івана Кобаси, як і поставлено печатку поруч із його підписом від імені Головної Управи СУМА. Іван Кобаса був членом Крайової Управи СУМА впродовж 55 років та ціле своє життя віддав вихованню молоді «в любові до Бога і Батьківщини». Член багатьох товариств, серед яких «Товариство Бібліотекарів», педагог, помер 23 квітня 2004 року, про що зазначено на сайті Спілки Української Молоді.

Книга на сторінках якої декілька рядків теплих слів до «Пана Булавного юнацького табору СУМА», печатка із тризубом і водночас цілий пласт культурної спадщини, яка ще очікує своїх дослідників.

5 Жовтня 2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *