Робота над покажчиком

З вересня 2017 по січень 2018 року велась робота з підготовки та укладання першого випуску покажчика літератури, яка з вересня  по грудень 2017 року надійшла в Україну. Ці видання зробили свою подорож із Сполучених Штатів Америки до Львова завдяки Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури за сприяння компанії “Meest-America Inc.” та доброчинців. Всіх їх об’єднав «Проект збереження друкованої культурної спадщини».

Для багатьох внесених у покажчик книг, часописів та документів це не перша подорож. Видані у різних державах та на інших континентах, здебільшого українською та англійською мовами у період з 1920 по 2017 рік  вони охоплюють найрізноманітніші галузі знань. Дарчі написи, автографи та печатки на їхніх сторінках є подекуди єдиними німими свідками мандрівки до нових господарів або власників у яких зберігались довгі роки – у приватних бібліотеках та колекціях.

«Розповідаючи» читачам про історію, мистецтво, культуру або надаючи змогу зануритись у філософські роздуми, пізнати твори, які стали класикою художньої літератури, об’єднує їх одна спільна риса – всі вони побували у руках людей чиє «коріння» сягає України, але з різних обставин змушені були проживати за межами рідної землі. Навіть на чужині українці усвідомлювали: «Спочатку було слово!» Серед цінностей, у багатьох домівках, однією з головних – була книга. Зокрема, виданий у різні роки, у різних видавництвах та різного формату «Кобзар» Т.Г. Шевченка. Найстарший, який увійшов до цього покажчика,  датований 1920 роком, видавався паралельно у Києві та Ляйпцігу.

Завдяки «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» вдалось зібрати окремі томи та числа «Бібліотек»: «Українська бібліотека», «Історична бібліотека» – Львів, «Суспільно-політична», «Прологу і Сучасности» – Мюнхен, «Смолоскипа», «Українознавства» – Париж, Нью-Йорк, «Гомін України» – Торонто, «Політична бібліотека Ліги визволення України» – Торонто, Нью-Йорк.  Від різних жертводавців надійшли примірники, які повторюються або доповнюють одне одного – томові, періодичні або серійні видання. Одним з таких можна зазначити декілька примірників «Повне видання творів Тараса Шевченка», яке добре відоме серед української діаспори, видане у Чікаго у 1959-1961 роках в чотирнадцяти томах. Твори Лесі Українки та Івана Франка виданні в середині ХХ століття у Нью-Йорку, які не лише відображають на своїх сторінках колорит мови та можуть слугувати джерелом досліджень для науковців, а нагадують про те, як українські родини намагались зберегти свою культуру та не розчинитись серед інших націй. Саме ці видання ставали підручниками української мови для майбутніх поколінь.

Згадуючи про видання творів Івана Яковича Франка не можливо оминути ще одну книгу, яка увійшла до цього покажчика: «Франко Іван. З вершин і низин: збірник поетичних творів 1873-1893: в додатку Зівяле листє й Великі роковини. – Київ, Лайпціг: Українська накладня, 1920. – 718 с.» Майже сто років тому на примірнику, який увійшов до показчика, було поставлено штемпель «Printed in Germany». Подібні відбитки – «Printed in the Soviet Union» – зустрічаються й на виданнях зроблених у Львові, Києві, Харкові у середині ХХ століття. У ті часи, коли видавці повинні були працювати під пильним оком цензора. До таких належать: «Коломийки / [упорядкування, передмова і примітки Н.С. Шумади ; Академія наук Української РСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського]. – Київ : Наукова думка, 1969. –  601, [2] с. : ноти. -( Українська народна творчість).», декілька російсько-українських словників – геологічний, математичний, гідротехнічний, хімічний – всі вони повернулись в Україну завдяки Петру Ярославу Пясецькому.

До даного покажчика увійшли перші 512 документів, із близько тисячі каталогізованих, які відповідно до мети «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» повинні надалі стати у нагоді науковцям, студентам чи й просто сільським бібліотекам. Ця література, яка потрапила до України за сприяння компанії «Міст-America Inc.» дає можливість частково відтворити імена попередніх власників та ретроспективу приватних бібліотек Петра Пясецького, Н. Ракуха, Романа Венгловського, Яна Білинського, Антона Білинського, Богдана Остапюка, Тамари Гурин, Віри Сови, Володимира Яворського, Таї Саламахи та інших. Говорячи про написи, печатки та маргиналі на виданнях хочеться згадати не лише про підписи авторів та датування до них а й дарчі написи. Ось один з них: «Щаслива, що я зустрілась з тобою на цьому світі. Міцно цілую тебе й сердечно здоровлю тебе з Днем твоїх Уродин. Твоя Людмила. 18.7.1958». Українським біографам та дослідникам історії організації Спілка Української Молоді Америки може бути цікавим і ось такий дарчий напис, завірений круглою печаткою «СУМ Америки», датований 1 вересня 1957 року: «Вп. Панові Булавному юнацького табору СУМА “Червона Калина” та “Карпатські орли” Проф. Др. Миколі Чировському за оферівську працю в Таборі доруч[енням] Голови Управи СУМА за Головну Управу СУМА  Іван Рогоза» написаний  у книзі «Історія української літератури: від початків до доби реалізму».

Серед видань виявлено власноручний підпис українського військового та політичного діяча, генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки, а у еміграції генерал-поручника, посла УНР в Угорщині – Володимира Сікевича. Написаний на автобіографічній праці «Сторінки із Записної Книжки» виданої коштом автора у 1947 році нажаль не містить датування.

Окремі поштівки, листи, вирізки з газет, все що на думку попередніх власників могло доповнити видання або супроводжувало їх у подорожах чи щоденному житті, становить окрему групу документів які ввійшли до цього покажчика «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» та подані у анотаціях разом із дарчими написами, печатками та ін., оскільки при опрацювання ідентифікувались як «додатки». Як приклад, у виданні, що побачило світ в Нью-Йорку 1962 року «Український технічно-господарський інститут (Подєбради, Регенсбург, Мюнхен) 1932-1952» виявлено документ про присвоєння звання «Doctor Honoris Causa» економічних наук, який 16 травня 1962 року видала Українська Висока Політехнічна Школа, Український Технічно-Господарський Інститут Олексієві Козловському – майору армії УНР, науковцю та громадському діячу, редактору та мемуаристу. Цей документ не лише засвідчує жертовну і довголітню працю О.Козловського для Української Господарської Академії в Чехословацькій Республіці а подає імена та підписи: ректора – Ростислава Єндика, промотора – Спиридона Довгаля, та декана – Євгена Гловінського. Людей, які були не лише професорами, українськими науковцями, громадськими діячами а тих, хто розумів, що Українську Державу можуть будувати лише освічені особистості.

Ще одну групу документів, які внесено до покажчика, становлять дев’ятнадцять папок в яких знаходиться сто дев’ять аркушів ксерокопій, рукописів, редакційних аркушів, статей, поезій та перекладів опублікованих у різних часописах, які зібрав П. Пясецький. Серед них представлено декілька варіантів перекладу англійською вірша Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати». Ці матеріали ще очікують своїх дослідників.

Вдалось скласти список не лише україномовних видань а й оригінальні примірники іншими мовами. Так, в покажчику представлено прижиттєве видання Ернеста Хемінгуєя здійснене в Нью-Йорку у 1942 році «Чоловіки на війні» – “Hemingway Ernest. Men at War. / Ernest Hemingway. – New York: Crown Publishers, 1942. – 1072 p.”. Окрім мистецької, етнографічної, культурологічної, художньої та філософської тематики англійською мовою у покажчику представлена література, яка відображає історію та різні етапи становлення української державності. Зокрема, поданий до Конгресу в 1988 році «Звіт Комісії з питань голодомору в Україні» –  «Investigation of the Ukrainian Famine 1932-1933 : Commission on the Ukraine Famine : Report to Congress : adopted by the Commission April 19, 1988 : submitted to Conoress April 22, 1988 / Staff Director James E. Mace. – Wachington: Commission on the Ukraine Famine, 1988. – 524 p.» Аналіз, критика та дослідження української літератури XVIII-XX століть відображені у прижиттєвому виданні американського історика, літературознавця, перекладача, спеціаліста із славістики та українознавства, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка Кларенса Меннінга – «Manning Clarence Augustus. Ukrainian literature : Studies of the leading authors / Clarence A. Manning ; with a foreword by Watson Kirkconnell. – Jersey City, NJ : Ukrainian National Association, 1944. –  126 p.» Саме завдяки К. Меннінгу люди, які ніколи не володіли українською мовою, могли познайомитись з творчістю І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Хвильового а також з такими постатями української історії як гетьман Іван Мазепа та загалом українським козацтвом.

Сучасний світ друкованої культурної спадщини, збереження якої поставили собі за мету ентузіасти при Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, сьогодні не лише зібрання книжкових колекцій, тематичних збірок документів та інформації про них, але й соціальна комунікація людей об’єднаних пошуком знань. Однією з цілей «Проекту збереження друкованої культурної спадщини» є бажання ознайомити якомога ширше коло українців з документами, які надійшли в Україну за сприяння компанії «Міст-America Inc.». Якщо говорити мовою статистики – то до цього покажчика увійшло лише 510 документів, які були у 13 поштових відправленнях, та становлять близько 140 тисяч сторінок. Загалом до 1 січня 2018 року завдяки компанії «Міст-America Inc.» на адресу громадської неприбуткової організації метою діяльності якої є організація та проведення заходів збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, формування громадської відповідальності за збереження пам’яток – Львів, вул. Коперника, 40-А ЛОО УкрТОПІК, надійшло 38 відправлень, у яких було від 20 до 60 документів (близько 1500 одиниць). При їх опрацюванні – описі, каталогізації, ідентифікації автографів, дарчих написів та печаток – незмінною залишається головна мета проекту «Збереження друкованої культурної спадщини» –  донести ці видання до прийдешніх поколінь українців. І якщо на початковому етапі планувалось бути лише «мостиком» між тими хто відправляє літературу та українськими читачами, то праця над покажчиком показала дещо інші перспективи проекту – розкриття маловідомих сторінок друкованої культурної спадщини та передача документів на депозитарне або постійне зберігання новим фондоутримувачам.

При укладанні покажчика упорядники М. Нестайко та І. Радковець використали хронологічний принцип побудови.  У межах одного року документи подано в алфавітному порядку з анотаціями про дарчі написи, печатки та ін. Для зручності користування додано іменний покажчик.

Наразі  «Проект збереження друкованої культурної спадщини» охопив лише представників української діаспори в США. Однак сподіваємось, що українці Канади, Австралії, Бразилії теж надсилатимуть збірки своїх батьків в Україну. Бо чимало книжок, які зберегли українці за кордоном, не відомі для українців в Україні.

Окрему подяку висловлюємо всім хто долучився до участі в проекті і хочемо зазначити їхні прізвища та імена.

Петро Ярослав Пясецький

Ірена Сивенька

Антон Бойко

Дмитро Труба

Тая Саламаха

Тамара Тершаковло

Микола Бук

Леся Стефуник

Українська Католицька церква Св.Марії

Водночас просимо вибачення якщо хтось був не згаданий, оскільки й ці поштові відправлення, що надійшли у вересні-грудні 2017 року, мали свою цікаву дорогу в Україну.

Зараз відбувається пошук можливості видати підготовлений перший випуск покажчика літератури та познайомити з ним бібліотекарів тих установ, які б були зацікавлені прийняти до себе літературу від “Проект збереження друкованої культурної спадщини”.

31 Грудня 2017

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.