Ернст Кренек: “Дванадцять коротких фортепіанних п’єс”
Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури за партнерства компанії “Meest-America, Inc.” продовжує “Проект збереження друкованої культурної спадщини”,
Разом з художньою, науковою та популярною літературою на адресу Проекту надходять видання, які можна охарактеризувати як “музична друкована спадщина”. Ця література частково розкриває зацікавлення музикою українських родин у діаспорі, вивчення та вдосконалення майстерності гри на гітарі, акордеоні, барабанах, і т.д.
Одне з таким видань побачило світ у 1939 році та належить до творчості австрійського й американського композитора, музикознавця, музичного критика та педагога — Ернста Кренека (Кшенека).
“Дванадцять коротких фортепіанних п’єс” Ернста Кренека написані у 1938 році. На думку фахівців: “вони демонструють оригінальність підходу автора та грайливу, індивідуальну його особистість. У творах присутні академізм та інтерпретації.” Представлене видання, задумане Е. Кренеком, як своєрідний буквар із дванадцятитонової техніки та подане у формі збірки. Кожен твір Е. Кренека має свої персонажі і передає їх у назвах. Для прикладу: “Човен, який пливе повільно”, “Стрімлайнер”, “Дзвони в тумані”. Діапазон тембру творів доступний для виконання на фортепіано, ритм та мелодії грунтуються на дванадцятитоновій системі композиції. Музика заснована на двенадцатитоновій системі композиції передбачає мелодію твору, яка виводиться з серії певної послідовності 12 звуків різної висоти. Дванадцять тонів хроматичного ряду розташовуються в певному порядку а композитор уникає при цьому повтору нот.
З життєпису Ернста Кренека відомо, що він народився у Відні 23 серпня 1900 року. Після 1933 року його твори були заборонені в нацистській Німеччині і піддавалися критиці в Австрії. 1938 року в часі створення “Дванадцять коротких фортепіанних п’єс” композитор виїхав до США. У 1945 році Е. Кренек одержав американське громадянство і згодом жив у Каліфорнії. Композитор помер 22 грудня 1991 року.
Автор “Дванадцять коротких фортепіанних п’єс” починав свою творчість у пізньоромантичному стилі. З 1921 року захопився атональною музикою, пізніше перейшов до неокласицизму. Згодом Е. Кренек повертається до неоромантичної манери і продовжує працювати в неокласичному стилі, поєднуючи його з додекафонією. Зацікавлений джазом він пише електронну музику та стає автором ряду теоретичних творів та книг з історії музики. 1966 року Е. Кренек був нагороджений премією Й.С. Баха. У Відні в 1986 року було засновано премію імені Е. Кренека за композиторську майстерність. В Палм-Спрінгс (1994) та Відні (1997) були створені Товариства Кренека. Були створені також Інститути Кренека — у Відні (діяв в 1997 −2004) і Кремсі (2004).
Це одне з видань друкованої музичної культурної спадщини, які відображені в каталозі Проекту. Згідно з метою та ціллю Проекту — опрацьована література підготовлена для подальшої передачі на депозитарне або постійне зберігання новим фондоутримувачам. Проект триває.
Залишити відповідь